1. Розв’язувати, послаблювати або знімати шнурівку (на взутті, одязі тощо).
2. Перен. Розпускати, розкріпляти щось туго зв’язане або стягнуте.
Словник Української Мови
Буква
1. Розв’язувати, послаблювати або знімати шнурівку (на взутті, одязі тощо).
2. Перен. Розпускати, розкріпляти щось туго зв’язане або стягнуте.
Приклад 1:
Нам аби, курва, якось до ранку, бляха-муха, додав я і почав розшнуровувати черевики, хоч не йшло. Лівий черевик йому ніяк не вдавалося скинути, я стала біля нього на коліно.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”