1. (діал.) Те саме, що огидний — такий, що викликає відразу, огиду; бридкий, гидкий.
2. (перен., діал.) Про людину: поганий, мерзенний, огидний у вчинках.
-
розштовхувати
1. Штовхаючи, відсувати, відтискати когось або щось у різні боки, розчиняти шлях, проштовхуючись.
2. Розтискати, роздавлювати щось тверде шляхом натискання або удару.
3. Розганяти, розсіювати (натовп, хмари тощо) силою поштовху або іншим впливом.
-
огудник
1. Рідкісна назва для рослини з родини айстрових, що має наукову назву Arctium lappa та відома здебільшого як лопух, реп’ях або дідо́к; використовується переважно в діалектах.
2. У давньоруській та українській історичній лексиці — наклепник, обмовник, той, хто зводить наклепи, обмовляє когось (від дієслова “огуджувати”).
-
розштовхуватися
1. Взаємно штовхати один одного, відштовхуватися один від одного (про двох або більше осіб, тварин).
2. Розсувати, розтискати щось, штовхаючи в різні боки; розпихати.
3. Розташовуватися, влаштовуватися, просуваючись, відштовхуючи інших або щось зі свого шляху.
-
огудниця
Огудниця — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
розшугакати
1. Розмовне, експресивне. Розповісти, виказати щось у деталях, часто з захватом або піднесенням; розбалакатися, розговоритися.
2. Розкрити, виявити щось приховане, таємне в результаті розмов або розпитувань; вишукати, дізнатися.
-
огудно
1. (діал.) Те саме, що огидно; у спосіб, що викликає відразу, неприязнь; бридко, гидко.
2. (діал.) У значенні присудкового слова: про стан, що викликає огиду, неприємне відчуття.
-
розшугакатися
Розшугакатися — діалектне дієслово, що означає почати голосно, несамовито сміятися, реготати; розгулятися від сміху.
-
огузи
1. Етнічна група тюркських народів, що в IX–XI століттях склала основу населення Огузької держави в Середній Азії та Прикаспії; предки сучасних турків, туркменів, азербайджанців, гагаузів та інших тюркомовних народів.
2. Загальна назва західних тюркських племен, об’єднаних у союзи (наприклад, огузи-туркмени), які брали активну участь в етногенезі багатьох сучасних народів.
3. У мовознавстві — назва підгрупи тюркських мов, до якої належать турецька, азербайджанська, туркменська, гагаузька та деякі інші.
-
розшугати
1. Розігнати, змусити розбігтися когось або щось (переважно про птахів, тварин).
2. Розігнати, розпорошити (хмари, туман, дим тощо).
3. Перен. Розвіяти, усунути (сумніви, думки, настрої).