1. Який має лише один напрямок руху, дії, розвитку або передачі інформації.
2. У техніці та інформатиці: такий, що забезпечує передачу сигналу, енергії або даних тільки в одному напрямку, без можливості зворотного зв’язку або руху.
Словник Української Мови
1. Який має лише один напрямок руху, дії, розвитку або передачі інформації.
2. У техніці та інформатиці: такий, що забезпечує передачу сигналу, енергії або даних тільки в одному напрямку, без можливості зворотного зв’язку або руху.
1. (техн.) Призначений для одночасного виконання ротаційного обертання та кування (обробки металу тиском за допомогою удару); що поєднує принципи ротаційної та кувальної обробки.
Властивість або стан, за якого рух, дія, розвиток тощо відбувається лише в одному напрямку, без зворотного впливу або можливості повернення до вихідного стану.
У техніці та інформатиці — характеристика системи, процесу або зв’язку, що функціонує або передає дані виключно в одному заданому напрямку.
У математиці та фізиці — властивість вектора, процесу або поля, що має чітко визначений один напрям, а також абстрактна властивість залежності, що не є взаємною.
1. (у техніці) Такий, що поєднує ротаційний (обертальний) рух з протяжним (поступальним) рухом; властивий апаратам або механізмам, які працюють за таким принципом.
2. (у поліграфії) Стосовний до ротаційної друкарської машини, в якій папір подається протягом (безперервною стрічкою), на відміну від листового друку.
Який має одне насіння або складається з одного насінини (про плід).
1. Ботанічна характеристика плода, який містить лише одне насіння.
2. (у спец. літ.) Належність рослини до класу однодольних (Monocotyledonae), що є однією з основних груп покритонасінних рослин.
1. Обертання, обертальний рух навколо осі або точки; круговий рух.
2. Періодична зміна, чергування, послідовна заміна одних елементів, осіб або явищ іншими (наприклад, ротація кадрів, ротація культур у сільському господарстві).
3. У поліграфії — спосід друку, при якому друкарська форма має циліндричну форму та обертається під час процесу.
4. У військовій справі — планове заміщення особового складу підрозділу, частини або зміна його дислокації.
5. У медицині — обертання кінцівки або іншої частини тіла навколо поздовжньої осі.
1. Порода службових собак середнього та великого розміру, виведена в Німеччині, з міцною статурою, короткою чорно-підпалою шерстю, потужними щелепами та врівноваженим, впевненим характером; традиційно використовувалася для охорони та загону худоби.
2. Представник, самець або самка цієї породи собак.
1. Який складається з представників однієї нації, належить до однієї нації.
2. Який стосується однієї нації, обмежується однією нацією.
1. (від нім. Rottel) Застаріла назва для ручного інструменту з зубчастим колесом на довгій ручці, що використовувався в гончарному ремеслі для нанесення візерунків (борозенок, ліній) на поверхню сирої глиняної вироби перед випалом.
2. (від нім. Rottel) У західних діалектах — червона вохра, червона глина або мінеральна фарба червонувато-коричневого кольору, що застосовувалася для позначень, малювання або як пигмент.