Словник Української Мови
1. Порода службових собак середнього та великого розміру, виведена в Німеччині, з міцною статурою, короткою чорно-підпалою шерстю, потужними щелепами та врівноваженим, впевненим характером; традиційно використовувалася для охорони та загону худоби.
2. Представник, самець або самка цієї породи собак.
1. Який складається з представників однієї нації, належить до однієї нації.
2. Який стосується однієї нації, обмежується однією нацією.
1. (від нім. Rottel) Застаріла назва для ручного інструменту з зубчастим колесом на довгій ручці, що використовувався в гончарному ремеслі для нанесення візерунків (борозенок, ліній) на поверхню сирої глиняної вироби перед випалом.
2. (від нім. Rottel) У західних діалектах — червона вохра, червона глина або мінеральна фарба червонувато-коричневого кольору, що застосовувалася для позначень, малювання або як пигмент.
1. (У архітектурі, про храм, базиліку) Такий, що складається з одного основного простору (нефа), без бічних прибудов або притворів.
2. (У техніці, про судно) Такий, що має один вантажний трюм або один ряд трюмів уздовж всієї довжини судна.
Ротенон — природна отруйна речовина (ізофлавоноїд), що міститься в корінні деяких рослин роду Derris, Lonchocarpus та ін., і широко використовується як інсектицид та пестицид.
Ротенон — сильна отрута для холоднокровних тварин (риб, комах), яка застосовується в рибальстві для знериблення водойм, а в сільському господарстві — для боротьби з шкідниками.
1. Створений з однієї нитки або волокна; що складається з єдиної нитки.
2. У молекулярній біології: про нуклеїнову кислоту (ДНК або РНК), молекула якої утворена лише одним полінуклеотидним ланцюгом, на відміну від дволанцюгової, подвійної спіралі.
1. (діал.) Маленька дитина, немовля; часто вживається з ноткою пестощів або жалісливості.
2. (перен., розм.) Про недосвідчену, наївну людину, яка легко піддається впливу.
1. Стан, коли людина або тварина має лише одну ногу (внаслідок вродженої вади, травми чи ампутації).
2. У переносному значенні — неповноцінність, обмеженість, брак чогось важливого, що робить щось нестійким або неповноцінним (наприклад, одноногість аргументації).