Словник Української Мови
Буква
1. Порода службових собак середнього та великого розміру, виведена в Німеччині, з міцною статурою, короткою чорно-підпалою шерстю, потужними щелепами та врівноваженим, впевненим характером; традиційно використовувалася для охорони та загону худоби.
2. Представник, самець або самка цієї породи собак.
Приклад 1:
Потім були все нові випробування: прогнила балка, що падала звідкись на Стахову голову; калюжа крові, з якої хлебтало п’ятеро щурів; встекло запінений чорний ротвейлер, що рвався з ланцюга, припнутий до велетенської корабельної скрині; сполохана зграя кажанів. Але ніщо не могло зупинити Перфецького.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”