Перестати говорити, замовкнути; припинити спілкування або обговорення.
Стати тихим, затихнути (про звуки, шум тощо).
-
змовкнути
Перестати говорити, замовкнути; припинити видавати звуки (про людей, тварин, іноді — предмети).
Стати тихим, затихнути, припинитися (про звуки, шум, галас).
Перен. Припинити свою діяльність, виступ тощо; замовкнути (про літературу, мистецтво, голос певної думки).
-
змовкатися
1. (про звуки, шум) поступово припинятися, стихати, затихати; переставати лунати.
2. (переносно, про явища, дії) поступово припинятися, вщухати, вгамуватися.
-
змовкати
1. Перестати говорити, замовкнути; припинити розмову, мовчанням реагувати на щось.
2. Стати тихішим, затихнути (про звуки, шум тощо).
-
змовка
1. Урбаністичний термін для позначення невеликої вулиці, зазвичай короткої та вузкої, що сполучає дві паралельні більші вулиці або є тупиковим відгалуженням від основної магістралі; перевулок, проїзд.
2. (Заст.) Умовна, домовлена таємна ознака, сигнал або кодоване слово для взаємного впізнання, підтвердження приналежності до певного кола осіб або передачі інформації; пароль.
-
змовитися
1. Укласти таємну угоду, домовитися про спільні дії (часто проти когось або чогось), вступити в змову.
2. Розмовл. Домовитися, погодитися про щось із кимось.
-
змовити
1. Укласти угоду, домовитися про щось, часто таємно або з прихованими намірами.
2. (розм.) Умовити, переконати когось зробити щось.
3. (заст.) Обмовити, обговорити щось, нарадитися.
-
змовини
Змовини — власна назва історичної місцевості в Києві, урочища на Подолі, де за переказами відбувалися таємні зустрічі та змови місцевої знаті.
Змовини — власна назва села в Україні, що існувало до середини XX століття на території сучасної Житомирської області.
-
змова
1. Таємна угода, спрямована на здійснення протиправних, шкідливих або злочинних дій проти когось або чогось; змовлення.
2. У контексті історії або політики — таємна угода між державами, політичними силами тощо з метою спільних дій, часто спрямованих проти третьої сторони.
3. У літературознавстві — зібраний текст твору, послідовність подій у художньому творі; сюжет, фабула.
-
змобілізуватися
1. Зібрати сили, мобілізувати себе для виконання якоїсь важливої справи, подолання труднощів; налаштуватися на рішучий вчинок.
2. Військ. Перевести державу, армію або їх частини з мирного стану на воєнний лад, здійснивши призов резервістів та розгортання з’єднань.
3. Мед. Привести органи, системи організму або весь організм у активний, підвищено дієвий стан для протидії чинникам, що порушують його нормальну роботу.