Значення
- (Юриспруденція) –
Таємна угода, спрямована на здійснення протиправних, шкідливих або злочинних дій проти когось або чогось; змовлення.
- (Історія) –
У контексті історії або політики — таємна угода між державами, політичними силами тощо з метою спільних дій, часто спрямованих проти третьої сторони.
- (Література) –
У літературознавстві — зібраний текст твору, послідовність подій у художньому творі; сюжет, фабула.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. змова, р. змови, д. змові, з. змову, о. змовою, м. змові, к. змово