змова

[zmoʋɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Таємна угода, спрямована на здійснення протиправних, шкідливих або злочинних дій проти когось або чогось; змовлення.

  2. (Історія) –

    У контексті історії або політики — таємна угода між державами, політичними силами тощо з метою спільних дій, часто спрямованих проти третьої сторони.

  3. (Література) –

    У літературознавстві — зібраний текст твору, послідовність подій у художньому творі; сюжет, фабула.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. змова, р. змови, д. змові, з. змову, о. змовою, м. змові, к. змово

Більше записів