Значення
- (Юриспруденція) –
Укласти угоду, домовитися про щось, часто таємно або з прихованими намірами.
- (Лінгвістика) –
(розм.) Умовити, переконати когось зробити щось.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Обмовити, обговорити щось, нарадитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я змовлю, ти змовиш, він змовить, ми змовимо, ви змовите, вони змовлять