1. Давати або брати обіцянку одруження, укладати заручини.
2. Посвідчувати щось, давати запевнення, гарантію; забезпечувати, підкріплювати чимось.
3. Запевняти когось у чомусь, переконувати.
заручати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наші діди й баби, як думали заручати дітей, то перше їхали з усею сім’єю на прощу до якого монастиря да молились богу. От бог давав дітям і здоров’я, і талан на всю жизнь.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: дієслово () |