Значення
-
Обряд або церемонія укладення заручин — домовленості про майбутній шлюб між нареченим та нареченою, що супроводжується обміном кільцями та часто урочистим святкуванням.
-
Дія за значенням «заручити» або «заручитися»; укладення домовленості про майбутній шлюб, обіцянка одружитися.
-
(переносно) Урочиста обіцянка, клятва або зобов’язання щодо виконання чого-небудь, вступ у союз для досягнення спільної мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заручання, р. заручання, д. заручанню, з. заручання, о. заручанням, м. заручанні, к. заручання