Словник Української Мови
Буква
Перестати говорити, замовкнути; припинити видавати звуки (про людей, тварин, іноді — предмети).
Стати тихим, затихнути, припинитися (про звуки, шум, галас).
Перен. Припинити свою діяльність, виступ тощо; замовкнути (про літературу, мистецтво, голос певної думки).
Приклад 1:
Рiч у тому, що через селян-перебiжчикiв ворог дуже вихваляв партизанську батарею (нею керував товариш Матвiй) i через цих же селян партизани узнали, що їхня батарея «прямо-таки наводить панiку» на супротивника i що, можливо, тiльки завдяки батареї товариша Матвiя партизани так довго й затримуються пiд Красним Кутом, але партизанам також було вiдомо, що їхня батарея не сьогоднi-завтра мусить змовкнути, бо снарядiв залишилося щось дуже мало, i тодi вже, мабуть, i триматися далi пiд Красним Кутом буде неможливо. Товариш Матвiй нарештi замислився: вiн, очевидно, думав про те, де б дiстати снарядiв, а Iван Панасович тiльки трусив незадоволено своєю марксовою головою i, очевидно, нiчого не думав.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”