1. Мешканець або уродженець міста Арзамас (Росія).
2. Член російського літературного гуртка «Арзамас», що існував у 1815–1818 роках.
-
арзамаський
1. Стосунковий до міста Арзамас (Росія, Нижньогородська область), пов’язаний з ним, що походить з нього.
2. Стосунковий до Арзамаської школи живопису, що існувала в місті Арзамас у XIX столітті.
3. Стосунковий до породи гусей, виведеної в Арзамасі (арзамаські гуси).
-
арзаміт
Арзаміт — власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
Арзаміт — власна назва селища в Україні, що розташоване в Автономній Республіці Крим, Ленінському районі (тимчасово окуповане Російською Федерацією).
-
арибофлавіноз
Арибофлавіноз — захворювання, спричинене недостатністю вітаміну B₂ (рибофлавіну) в організмі, що проявляється ураженням шкіри (особливо в області носогубних складок), слизових оболонок, розладами зору та іншими симптомами.
-
аридоліт
Аридоліт — власна назва мінералу, гідратованого фосфату кальцію та алюмінію (CaAl₃(PO₄)₂(OH)₅·H₂O), який кристалізується в моноклінній системі; зустрічається в зонах окиснення деяких родовищ алюмінієвих руд.
-
аридофільний
1. (біол., екол.) Про організми, що пристосовані до життя в посушливих (аридних) умовах, наприклад, у пустелях, напівпустелях або сухих степах; ксерофільний.
2. (геогр., бот.) Про рослинність, угруповання або екосистеми, характерні для посушливих регіонів з низькою вологістю.
-
ареоцентричний
1. (в астрономії) такий, що має центр на Марсі або відноситься до Марса як до центрального об’єкта чи точки відліку (наприклад, ареоцентрична орбіта, ареоцентричні координати).
-
арескоміцет
Арескоміцет — представник класу грибів Ascomycetes (аскоміцети), що характеризуються утворенням статевих спор (аскоспор) у спеціальних мішечках — асках.
-
арета
1. Власна назва жіночого імені грецького походження (грец. Αρετή), що означає “доброчесність”, “чеснота”.
2. У філософії, особливо античній (грецькій), — термін, що позначає чесноту, доброчесність, моральну досконалість, вміння найкращим чином виконувати свою функцію (наприклад, арета воїна — мужність).
-
аретирний
1. Стосовний до аретира, призначений для нього.
2. У техніці: такий, що стосується пристрою для гальмування або зупинки руху деталі механізму (наприклад, аретирний механізм годинника).