1. Який стосується Верховини, пов’язаний з нею; властивий Верховині.
2. Який стосується верховинців, їхнього життя, побуту, культури.
3. Який походить із Верховини, мешкає там.
Словник Української Мови
1. Який стосується Верховини, пов’язаний з нею; властивий Верховині.
2. Який стосується верховинців, їхнього життя, побуту, культури.
3. Який походить із Верховини, мешкає там.
Етилрезорцин — органічна сполука, похідна резорцину, що використовується в медицині як антисептичний та протигрибковий засіб, зокрема для лікування захворювань шкіри та слизових оболонок.
1. Який легко й швидко повертається, обертається, рухається в різних напрямках; повороткий, рухливий.
2. Спритний, жвавий, меткий у рухах; моторний.
3. Переносно: непостійний, несталий у поглядах, вчинках; легковажний.
1. Який стосується верховин, гірської місцевості, гірських районів; гірський.
2. Який живе, росте або знаходиться в горах, на високогір’ї.
3. Який стосується верхової їзди або призначений для неї (про коня, спорядження тощо).
4. Який знаходиться або діє у верхніх шарах, на поверхні чогось (спец.).
1. Який стосується вертикально-фрезерного верстата — металообробного верстата з вертикально розташованим шпинделем для фрезерування деталей.
2. Який призначений для роботи на такому верстаті або є його частиною (наприклад, вертикально-фрезерна головка, вертикально-фрезерна операція).
Глинолікування — вид нетрадиційної медицини, що використовує різні види глини (зовнішньо — у вигляді аплікацій, обгортань, всередину — у розчиненому вигляді) з метою лікування чи оздоровлення організму.
1. Розташований, розміщений або той, що знаходиться вище за інші предмети, частини чогось або за іншими в просторі; протилежне до нижній.
2. Найвищий за рівнем, ступенем розвитку, значенням або соціальним статусом; найважливіший, головний.
3. Той, що стосується верхньої частини, поверхні чогось або розташований на ній.
4. У складних географічних назвах — розташований у верхній течії річки, вище за течією від іншого однойменного об’єкта (наприклад, Верхній Рогачик).
5. У назвах історичних епох, періодів — пізніший, заключний (наприклад, верхній палеоліт).
Етилпіридин — органічна сполука, похідна піридину, в якій один атом водню в ядрі заміщений на етильну групу (-C₂H₅); безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується як розчинник та проміжний продукт в органічному синтезі.
1. Призначений для вертикального свердлування (буріння) гірських порід, що здійснюється в напрямку, перпендикулярному до площини горизонту.
2. Стосовний до техніки, обладнання або методів, що використовуються для такого виду буріння (наприклад, вертикально-свердлувальна установка).
1. Яка знаходиться вище за інші або розташована у верхній частині чогось; протилежне до “нижня”.
2. У складних власних назвах (географічних об’єктів, установ тощо) — частина, що вказує на розташування у верхній течії річки, у гірській місцевості або на півночі, а також на вищий статус або порядковий номер (наприклад, Верхня Терса, Верхня Рада).