1. (в астрономії) одна з двох точок на небесній сфері, де вона перетинається з екліптикою; точка рівнодення.
2. (в астрономії, заст.) точка найбільшого віддалення планети від Сонця на її орбіті; апогей.
Словник Української Мови
1. (в астрономії) одна з двох точок на небесній сфері, де вона перетинається з екліптикою; точка рівнодення.
2. (в астрономії, заст.) точка найбільшого віддалення планети від Сонця на її орбіті; апогей.
1. Вільний від обов’язкових справ, роботи чи навчання час, який людина може використати за власним бажанням для відпочинку, розваг, розвитку чи інших занять.
2. Стан, коли людина не зайнята обов’язковими справами, має можливість вільно розпоряджатися своїм часом.
1. Офіційний документ або письмове свідчення, що надає право на певну діяльність, використання чогось або здійснення певних дій; ліцензія, перміт.
2. Дозволення, санкція, формальна чи неформальна згода від уповноваженої особи, органу чи установи на щось.
3. (у переносному значенні) Свобода дій, можливість поводитися без обмежень, відчуття розкутості.
Дозвоління — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Дозволяння — власна назва села в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.
1. Абстрактна назва за значенням прикметника “дозволений”; стан, коли щось є дозволеним, санкціонованим, не забороненим правилами, законом або мораллю.
2. У філософії та етиці — характеристика дії, вчинку або явища, що означає його моральну або нормативну припустимість, відсутність заборон.
Дозбирування — власна назва села в Україні, що входить до складу Бісковицької сільської громади Самбірського району Львівської області.
Пристрій або механізм, призначений для автоматичного або ручного відмірювання та видачі певної кількості (дози) рідких, сипких або газоподібних речовин.
Технічний пристрій у складі обладнання, що забезпечує строго нормовану подачу матеріалів, палива, хімікатів тощо у виробничому процесі.
Елемент побутової чи промислової техніки (наприклад, на пляшці для миючого засобу, на упаковці для соусу), що дозволяє зручно та економно отримувати невелику порцію вмісту.
1. Додаткове заряджання акумулятора, батареї тощо, що проводиться для відновлення їх повної ємності після часткового розряджання.
2. У технологіях живлення — процес завершального етапу заряджання акумулятора зменшеним струмом для максимального наповнення його ємності та вирівнювання заряду елементів.
3. Переносно — додаткове поповнення енергії, сил, натхнення.
1. Дія за значенням дозаряджати — часткове поповнення заряду акумулятора, батареї тощо, що не були повністю розряджені.
2. Процес або результат такої дії; стан акумулятора, батареї після часткового поповнення їхнього заряду.