дозатор

Пристрій або механізм, призначений для автоматичного або ручного відмірювання та видачі певної кількості (дози) рідких, сипких або газоподібних речовин.

Технічний пристрій у складі обладнання, що забезпечує строго нормовану подачу матеріалів, палива, хімікатів тощо у виробничому процесі.

Елемент побутової чи промислової техніки (наприклад, на пляшці для миючого засобу, на упаковці для соусу), що дозволяє зручно та економно отримувати невелику порцію вмісту.

Приклади вживання

Приклад 1:
Григорій Іванович припав до пляшки краєм рота й почав заливати собі до горлянки алкоголь просто через дозатор. Проте горілка відразу ж витікала, не тримаючись його горла.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |