Значення
-
(у міфології) У давньоукраїнській та загальнослов’янській міфології — втілення священного світу, всесвіту, космосу; символічне зображення структури світу у вигляді дерева (світового дерева), часто з солярними знаками.
-
(у фольклорі) Поетичний образ-символ, що позначає рідну землю, батьківщину, весь український народ і його духовний простір; вживається в піснях, думах, поезії.
-
(історично) Назва давнього слов’янського поселення або місцевості (топонім), що зустрічається в літописах та археологічних джерелах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. севіти, р. севіт, д. севітам, з. севіти, о. севітами, м. севітах, к. севіти