священний
[sʋjɑʃt͡ʃɛnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має безпосереднє відношення до релігійного культу, богослужіння, обрядів або предметів релігії; релігійний, обрядовий.
-
Який вважається надзвичайно важливим, недоторканним, таким, що викликає глибоку повагу і шану; дуже відповідальний, дорогий.
-
Який присвячений Богові або божеству, освячений церквою; богоустановлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. священний, р. священного, д. священному, з. священного, о. священним, м. священнім
Приклади з художньої літератури
-
— Юрій Андрухович