грааль

1. У середньовічних західноєвропейських легендах: чаша або диск, в який, за переказами, було зібрано кровь Христа під час розп’яття; священний предмет, що дарує безсмертя та надприродні сили, пошуки якого становили мету лицарських подвигів.

2. Переносно: втілення найвищої мети прагнень, ідеал, досягнення якого вимагає великих зусиль; щось надзвичайно цінне та важкодоступне.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ця партія — не просто букви й цифри, ето Грааль, мій маль­ чік… І пошуки його завершуються. Доктор Падлюччо многозначно улибнувся і рушив далі.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник () |