пластинний

[plɑstɪnnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має форму пластини, складається з пластин або стосується пластин.

  2. У техніці: призначений для виготовлення, обробки або з’єднання листових (пластинчастих) матеріалів, деталей (напр., пластинний теплообмінник).

  3. У біології та анатомії: що має будову у вигляді пластини, пластинки (напр., пластинна кістка, пластинні гриби).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пластинний, р. пластинного, д. пластинному, з. пластинного, о. пластинним, м. пластиннім

Більше записів