пластинний

1. Який має форму пластини, складається з пластин або стосується пластин.

2. У техніці: призначений для виготовлення, обробки або з’єднання листових (пластинчастих) матеріалів, деталей (напр., пластинний теплообмінник).

3. У біології та анатомії: що має будову у вигляді пластини, пластинки (напр., пластинна кістка, пластинні гриби).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |