пластинчастий

1. Який складається з пластин або має вигляд пластин; подібний до пластини.

2. У ботаніці: що має форму широкої та плоскої структури (наприклад, про листя, пелюстки).

3. У зоології та мікології: що має гіменофор у вигляді окремих пластинок (про гриби); що має тіло, вкрите панциром з окремих щитків або пластин (про деяких тварин).

4. У техніці: який складається з окремих пластин або платівок, з’єднаних між собою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |