1. (в астрономії) одна з двох точок на небесній сфері, де вона перетинається з екліптикою; точка рівнодення.
2. (в астрономії, заст.) точка найбільшого віддалення планети від Сонця на її орбіті; апогей.
дозема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |