верхній

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Розташований, розміщений або той, що знаходиться вище за інші предмети, частини чогось або за іншими в просторі; протилежне до нижній.

2. (Лінгвістика) –

   Найвищий за рівнем, ступенем розвитку, значенням або соціальним статусом; найважливіший, головний.

3. (Загальне) –

   Той, що стосується верхньої частини, поверхні чогось або розташований на ній.

4. (Географія) –

   У складних географічних назвах — розташований у верхній течії річки, вище за течією від іншого однойменного об’єкта (наприклад, Верхній Рогачик).

5. (Історія) –

   У назвах історичних епох, періодів — пізніший, заключний (наприклад, верхній палеоліт).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми