вершинний

Значення

1. (Біологія) –

   Який стосується вершини (верхньої точки чогось), знаходиться на вершині або у верхній частині.

2. (Геологія) –

   У географії та геоморфології: що стосується найвищих точок рельєфу (гір, пагорбів), наприклад, вершинна поверхня.

3. (Ботаніка) –

   У ботаніці: розташований біля верхівки пагона, стебла або іншого органа рослини, наприклад, вершинна брунька.

4. (Лінгвістика) –

   Переносно: найвищий за ступенем розвитку, найважливіший, піковий, кульмінаційний.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми