1. Який легко й швидко повертається, обертається, рухається в різних напрямках; повороткий, рухливий.
2. Спритний, жвавий, меткий у рухах; моторний.
3. Переносно: непостійний, несталий у поглядах, вчинках; легковажний.
верткий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сомко похитав головою: — Дуже він верткий. Хоч і не дурний чоловік.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |