Який стосується вертлюга (верхньої частини задньої кінцівки тварини, що з’єднує стегно з гомілкою) або розташований у цій ділянці.
Який стосується вертлюга (технічного пристрою — шарнірної деталі для обертання частин механізмів).
-
верховна
1. Яка стосується верховенства, найвищої влади в державі або організації; найвища, головна.
2. Яка знаходиться нагорі, у верхній частині чогось; верхівна (застаріле або спеціалізоване вживання).
-
етилртуть
Етилртуть — органічна сполука, алкілпохідне ртуті з формулою C₂H₅Hg⁺, що входить до складу деяких токсичних сполук (наприклад, етилртуть хлориду), які раніше використовувалися як фунгіциди або як консервант (тиомерсал) у деяких вакцинах та фармацевтичних продуктах.
-
вертливий
1. Який швидко, легко рухається, обертається; моторний, жвавий.
2. Який часто, швидко змінює своє положення, напрямок; непостійний, мінливий.
3. Перен. Про людину: рухливий, метушливий, невсипущий.
-
верховинський
1. Стосунковий до Верховини — історико-географічного регіону в Українських Карпатах, розташованого у верхів’ях річок Прут, Черемош, Серет та їхніх приток; також — до міста Верховина (районного центру в Івано-Франківській області).
2. Стосунковий до гуцулів, їхнього побуту, культури, говірки, традицій, що походять із цього регіону.
-
глином’ялка
Глином’ялка — машина або пристрій для розминання, перемішування та однорідного змішування глини з водою або іншими добавками перед подальшим використанням (наприклад, у гончарстві, цегельному виробництві).
Глином’ялка — проста ручна або механізована установка, що складається з ємності та місильних органів (вальців, лопатей), призначена для очищення глини від домішок і надання їй пластичності.
-
вертко
1. Швидко, спритно, зручно обертаючись, крутячись; моторно, жваво.
2. Переносно: кмітливо, дотепно, з винахідливістю (про мислення, відповіді тощо).
-
верховинний
1. Який стосується Верховини, пов’язаний з нею; властивий Верховині.
2. Який стосується верховинців, їхнього життя, побуту, культури.
3. Який походить із Верховини, мешкає там.
-
етилрезорцин
Етилрезорцин — органічна сполука, похідна резорцину, що використовується в медицині як антисептичний та протигрибковий засіб, зокрема для лікування захворювань шкіри та слизових оболонок.
-
верткий
1. Який легко й швидко повертається, обертається, рухається в різних напрямках; повороткий, рухливий.
2. Спритний, жвавий, меткий у рухах; моторний.
3. Переносно: непостійний, несталий у поглядах, вчинках; легковажний.