верховна
[ʋɛrxoʋnɑ] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Яка стосується верховенства, найвищої влади в державі або організації; найвища, головна.
- (Лінгвістика) –
Яка знаходиться нагорі, у верхній частині чогось; верхівна (застаріле або спеціалізоване вживання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. верховна, р. верховної, д. верховній, з. верховну, о. верховною, м. верховній