1. Прикрасити себе, свій одяг чимось; прикраситися.
2. Отримати оздоблення, бути прикрашеним (про предмети, приміщення тощо).
-
розбинтовуватися
Знімати з себе бинт або бинтування, звільнятися від пов’язки.
-
оздоблений
1. Такий, що має оздоблення; прикрашений, упорядкований для надання кращого, вишуканого вигляду.
2. (у спец. термінології) Підданий технологічній обробці для поліпшення якості, довговічності або зовнішнього вигляду (про матеріали, поверхні тощо).
-
розбинтувати
1. Зняти бинт або бинтування з чого-небудь, розмотати щось, що було забинтоване.
2. Переносно: розкрити, виявити щось приховане, затаєне, знявши з нього покрив (подібно до бинта).
-
оздоблення
1. Дія за значенням дієслова «оздобити»; прикрашання, надання чомусь кращого, вишуканого вигляду за допомогою певних елементів або деталей.
2. Сукупність елементів, деталей, матеріалів, якими щось прикрашено; прикраса, декор.
3. Технологічний процес обробки поверхні виробу (наприклад, шкіри, тканини, металу) для поліпшення його зовнішнього вигляду або захисних властивостей.
4. Архітектурні, ліпні або інші художні деталі на фасаді або в інтер’єрі будівлі.
-
розбинтуватися
1. Втратити бинт, яким було щільно обмотано частину тіла, звільнитися від бинтування.
2. Переносно: розкритися, розгорнутися, втратити щільну зовнішню оболонку або форму (наприклад, про клубок ниток, рулон).
-
оздоблювальний
Прикметник, що означає: призначений для оздоблення, прикрашання чогось, що надає декоративного, художнього вигляду.
-
розбирання
1. Дія за значенням розбирати — детальне дослідження, аналіз, розгляд складових частин чогось, з’ясування суті явища, питання або причин.
2. Процес сортування, класифікації, поділу на окремі групи або розкладання на частини (наприклад, речей, паперів, вантажу).
3. Розбірливе читання, вимовляння слів по складах або з чітким артикулюванням звуків.
4. (У побуті) Конфлікт, суперечка, з’ясування стосунків, часто з докорами або сваркою.
5. (Техн.) Процес демонтажу, розбирання машини, механізму або вузла на окремі деталі.
-
оздоблювальник
Оздоблювальник — фахівець, який виконує оздоблювальні роботи (штукатурні, малярні, облицювальні тощо) при будівництві або ремонті будівель, споруд, приміщень.
-
розбирати
1. Розділяти на частини, складові елементи; демонтувати.
2. Детально досліджувати, аналізувати, вивчати щось, розглядаючи окремі сторони або частини.
3. Сортувати, класифікувати, розподіляти за певними ознаками (предмети, папери тощо).
4. Розуміти, усвідомлювати суть чогось; з’ясовувати для себе.
5. Розв’язувати, знаходити розв’язок (задачі, проблеми).
6. Розглядати, обговорювати питання на офіційному засіданні (наприклад, у суді).
7. Забирати собі, купувати, брати (розмовне значення, часто про товар, який швидко розкуповують).