1. Який стосується косіння, призначений для косіння (про знаряддя, машини тощо).
2. Який належить до косарів або пов’язаний з їхньою працею.
-
косий
1. Такий, що має зіниці, розташовані несиметрично, зі зміщенням до перенісся (про очі, зір тварини, переважно коня).
2. Уживається як постійний епітет у складі народно-поетичних назв тварин, зокрема зайця («косий заєць») або оленя, що вказує на характерну будову їхніх очей.
-
косець
1. Той, хто займається косінням (скошуванням трави, злаків тощо) за допомогою коси; жнець, що працює косою.
2. Рід комах родини справжніх коників, що мають видовжену форму тіла та живуть на високих стеблах трав; конік.
3. (астрономія) Яскраве сузір’я південної півкулі неба, що нагадує за формою косу для збирання врожаю; лат. Circinus.
-
косенята
1. Молоді, незрілі косяки (косяк II) — зграйки риб, переважно дрібних або одного віку.
2. (переносно) Група, натовп дітей або молоді, що тісно рухаються разом, зграйкою.
-
косенький
1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “косий”: невеликий і злегка косий, що має невеликий кут відхилення від вертикалі або горизонталі.
2. (переносно) Непрямий, лукавий, хитрий (про погляд, усмішку тощо).
-
косекансоїдний
1. (мат.) Пов’язаний з косекансоїдою — кривою, яка є графіком функції косеканса (y = cosec x).
-
косекансоїда
Косекансоїда — плоска алгебраїчна крива третього порядку, графік функції y = cosec x (косекансу), яка є оберненою до синуса (y = 1/sin x).
Косекансоїда — в техніці та геометрії: назва конкретної кривої, що описується рівнянням y = a / sin(x) або подібним, і має вигляд нескінченної серії симетричних гілок, що розходяться, з асимптотами.
-
косеканс
Тригонометрична функція кута, що дорівнює відношенню гіпотенузи до протилежного катета в прямокутному трикутнику або оберненій величині синуса цього кута (cosec α = 1 / sin α).
-
косач
1. Самець тетерука (Lyrurus tetrix), птах родини фазанових, відомий своїм чорним оперенням з блакитним відливом та лірохвостими хвостовими перами.
2. Рідкісне прізвище або прізвисько українського походження.
-
косатка
1. Великий морський ссавець родини дельфінових, хижак, що мешкає у холодних та помірних водах світового океану; має характерне чорно-біле забарвлення та високий спинний плавець. Наукова назва: Orcinus orca.
2. Рідкісне, застаріле позначення жінки з косою (зачіскою) або тієї, що носить косу.