косатка

[kosɑtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Великий морський ссавець родини дельфінових, хижак, що мешкає у холодних та помірних водах світового океану; має характерне чорно-біле забарвлення та високий спинний плавець. Наукова назва: Orcinus orca.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, застаріле позначення жінки з косою (зачіскою) або тієї, що носить косу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. косатка, р. косатки, д. косатці, з. косатку, о. косаткою, м. косатці, к. косатко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘косатка’ походить від вигуку ‘кось-кось’, яким підкликають коней. Це афективне утворення, що виникло як зменшувальна форма до слова ‘кінь’. Спочатку воно означало ‘коник, конячка’, а згодом набуло значення ‘косатка’ (морська тварина).
Споріднені слова:кінь, лоша, жеребець

Більше записів