Словник Української Мови
Засолювачка — спеціалізована машина або технологічний апарат для механізованого засолювання (наприклад, м’яса, риби, сала) шляхом ін’єктування розсолу або натирання сіллю.
Засолювачка — пристрій або посуд (наприклад, бочка, кадка, контейнер), призначений для засолювання продуктів харчування.
Засолювачка — розмовна назва великої солонки, з якої сіль дозировано подається або розсіюється (наприклад, на дороги взимку).
Засолювач — пристрій або технологічна установка для засолювання (соління) продуктів харчування, зокрема риби, м’яса, сала, шляхом просочування їх розсолом або сухою сіллю.
Засолювач — хімічна речовина (наприклад, хлорид натрію, нітрит натрію), яку додають до харчових продуктів для їх консервування, надання специфічного смаку та кольору.
Засолювач — рідше вживана назва для працівника, який займається засолюванням продуктів.
1. Покриватися сіллю або просочуватися сіллю, насичуватися сіллю (про продукти харчування з метою консервації).
2. Ставати соленим на смак через насичення сіллю.
3. Перен. Покриватися соляним нальотом, кристалами солі (про поверхні, ґрунти тощо).
1. Піддавати продукти харчування обробці сіллю або розсолом для довготривалого зберігання та надання специфічного смаку.
2. Те саме, що солити (у 1 значенні); додавати сіль до їжі під час приготування або вже перед споживанням.
3. Перен. Насичувати, просочувати чимось у великій кількості (наприклад, ґрунт — мінеральними солями, повітря — парами йоду тощо).
1. Властивість ґрунту, води або іншого середовища містити значну кількість розчинених солей, що перевищує певну норму і негативно впливає на рослини, будівлі тощо; ступінь насиченості солями.
2. (у спец. літературі) Те саме, що засоленість — процес накопичення солей у ґрунті або воді, а також стан, що виникає внаслідок цього процесу.
1. Процес дії за значенням дієслів “засолювати” та “засолити”; консервування продуктів (овочів, грибів, риби, м’яса тощо) шляхом оброблення їх великою кількістю кухонної солі.
2. Накопичення розчинних солей у ґрунті або воді, що призводить до погіршення їх властивостей та зниження родючості (у ґрунтознавстві, екології).
3. Переносно — набуття різкого, саркастичного, часто образливого відтінку (про мову, висловлювання).
Який піддається засолюванню; призначений для засолювання.
Який містить значну кількість солі, засоляється (про воду, ґрунт тощо).
Прикметник, що означає: призначений для засолювання, консервування в розсолі.
1. Призначений для засолювання, консервування в розсолі (про посуд, пристрій або місце).
2. Такий, що підходить для засолювання, консервування в розсолі (про продукти, зокрема овочі).
3. У кулінарії: приготований шляхом засолювання, маринування в розсолі (про страву).
1. Процес накопичення солей у ґрунті, що призводить до погіршення його родючості та властивостей, часто внаслідок підняття ґрунтових вод або зрошення.
2. (у технології) Процес обробки чого-небудь сіллю або сольовим розчином для консервування, захисту від псування або надання певних якостей (наприклад, засолонення шкіри, засолонення води в котлі).
3. (переносно) Набуття надмірної солоності, стати занадто солоним (про воду, їжу тощо).