1. У значенні “з самого верху”, “з верхньої частини” (зазвичай щодо чогось вузького або загостреного).
2. У значенні “зовсім мало”, “ледь-ледь”, “мінімально” (переносно, про кількість або ступінь).
звершечку
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— А може, хоч звершечку ляже? — Дем’ян йому лукаво каже, Вареничок узяв І на тарілочку поклав.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прислівник () |