звершечка

[zʋɛrʃɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У значенні “згори”, “зверху” (застосування характерне для західних діалектів, зокрема гуцульських).

  2. (Лінгвістика) –

    У значенні “зовсім”, “цілком”, “до кінця” (діалектне, часто вживається для посилення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звершечок, р. звершечка, д. звершечкові, з. звершечок, о. звершечком, м. звершечкові, к. звершечку

Більше записів