Словник Української Мови
1. Власна назва українського добровольчого формування, створеного 2014 року для участі в російсько-українській війні на сході України; пізніше — добровольчий рух, що об’єднує ветеранів та волонтерів на підтримку Збройних Сил України.
2. (заст.) Військо, збройне формування, ратне братство (уживається переважно в історичних чи поетичних контекстах).
Хімічна сполука, ароматичний хлорорганічний пестицид, що складається з бензольного кільця, в якому всі шість атомів водню заміщені атомами хлору; раніше використовувався як протруювач насіння, нині визнаний стійким органічним забруднювачем.
Елефантіаз — хронічна хвороба, що характеризується патологічним потовщенням шкіри та підшкірної клітковини, переважно на нижніх кінцівках або статевих органах, через закупорку лімфатичних судин із наступним застоєм лімфи; слоновість.
1. Військовий, солдат, боєць; людина, яка воює або служить у війську.
2. Переносно: людина, яка активно бореться за щось, відстоює якісь ідеї або принципи (наприклад, вояк добра, вояк правди).
Хімічна сполука, інсектицид, що є технічним продуктом, який містить переважно гексахлорциклогексан (особливо його гамма-ізомер — ліндан), раніше широко використовувався для боротьби з шкідниками сільського господарства та у санітарній дезінсекції.
Застаріла, побутова чи технічна назва інсектициду на основі гексахлорциклогексану, зокрема його гамма-ізомеру.
1. Військовий, солдат, боєць; людина, яка воює або служить у збройних силах.
2. (переносне значення) Активний учасник, прихильник якоїсь ідеї, суспільної справи; борець.
1. Стосується елеутерокока (Eleutherococcus senticosus) — колючого чагарника родини аралієвих, поширеного на Далекому Сході, або виготовлений з його коренів.
2. Прикметник, що характеризує лікарські засоби, настоянки, екстракти тощо, виготовлені з коренів елеутерокока та мають тонізуючі та адаптогенні властивості.
1. Дія за значенням дієслова “вояжувати” — подорожування, переїзди з місця на місце, часто з метою розваги, відпочинку або ділових візитів.
2. (у спеціальному, історичному контексті) Систематичні подорожі, мандри, особливо як складова частина освіти або професійної діяльності у певні історичні періоди (наприклад, “велике вояжування” молоді шляхетського походження).
Хімічна сполука, сіль або комплексний аніон, що містить центральний атом цирконію, координований шістьма атомами фтору, загальної формули [ZrF₆]²⁻.
1. Застаріле позначення мандрівника, особливо того, хто здійснює далекі чи тривалі поїздки з діловими, пізнавальними чи розважальними цілями; подорожній.
2. У сучасному вживанні — власна назва моделі автомобіля, мінівена або позашляховика, що підкреслює його призначення для комфортних подорожей (наприклад, Chevrolet Voyager, Chrysler Voyager).