• обхлюпнутися

    1. Оббризкатися, обляпатися рідиною (переважно брудною, липкою або неприємною), впавши у неї або потрапивши під бризки.

    2. Розм. Сильно намокнути, промокнути до нитки (наприклад, під час дощу або після падіння у воду).

  • розтягтися

    1. Збільшити свою довжину або ширину під дією сили, стати довшим або ширшим; втратити пружність від натягування.

    2. Розміститися, розташуватися на великій площі або протягом тривалого часу (про простір, явище тощо).

    3. Розслабити тіло, зробити рухи для зняття напруги в м’язах (часто після сну або тривалої нерухомості).

    4. Розтягнутися у часі, тривати надто довго (про подію, процес).

    5. Розсіятися, розпорошитися (про хмари, туман тощо).

  • обхлюпування

    1. Дія за значенням дієслова “обхлюпувати” — обпльовування, оббризкування рідиною (звичайно водою) з характерним звуком “хлюп”.

    2. Рідкісне, застаріле значення: обмивання, обполіскування чогось у воді.

  • розтолочений

    1. Який був подрібнений, роздавлений у ступі або подібним способом до стану порошку, крихтої маси.

    2. (Переносно) Надзвичайно втомлений, знесилений, розбитий; такий, що не має сил.

  • обхлюпувати

    1. Розбризкувати, обплескувати рідиною (переважно брудною або липкою), покривати краплями вологи, бруду тощо.

    2. Перен. Обливати, оточувати (про повітря, світло, запах тощо).

  • розтолочення

    Процес дії за значенням дієслова “розтолочувати” — подрібнення твердих речовин у ступі або подібним способом на дрібні частини, часто до стану порошку.

    Результат такої дії — розтолочена, подрібнена маса чогось.

  • обхлюпуватися

    1. (про рідину) Розливатися, розбризкуватися, потрапляючи на щось або когось; обпльовувати рідиною.

    2. (перен., розм.) Ставати об’єктом надмірних, нав’язливих виявів пестощів, уваги, захоплення тощо.

  • розтолочити

    1. Роздавлюючи, розчавити щось тверде, перетворити на дрібні частинки або на кашу.

    2. Розгромити, розбити наголову (про військо, ворога).

    3. Перен. Жорстоко придушити, знищити (повстання, опір тощо).

  • обходжений

    1. Який має великий досвід, обізнаний у життєвих справах, спритний, вправний; що вміє поводитися з людьми або в певних ситуаціях.

    2. Який отримав широке визнання, популярність; улюблений, шанований (про людину).

    3. Застаріле: який обійшов, подолав велику відстань; мандрований, походжений.

  • обходження

    1. Дія за значенням дієслова “обходити” — рух навколо чогось, подолання шляху, що огинає певний об’єкт або перешкоду.

    2. Управління, поводження з кимось або чимось; сукупність дій, спрямованих на обслуговування та підтримання функціонування механізмів, систем, техніки.

    3. У логістиці та виробництві — процес переміщення матеріалів, вантажів або інформації, що супроводжує основні операції.