1. Оббризкатися, обляпатися рідиною (переважно брудною, липкою або неприємною), впавши у неї або потрапивши під бризки.
2. Розм. Сильно намокнути, промокнути до нитки (наприклад, під час дощу або після падіння у воду).
Словник Української Мови
1. Оббризкатися, обляпатися рідиною (переважно брудною, липкою або неприємною), впавши у неї або потрапивши під бризки.
2. Розм. Сильно намокнути, промокнути до нитки (наприклад, під час дощу або після падіння у воду).
1. Збільшити свою довжину або ширину під дією сили, стати довшим або ширшим; втратити пружність від натягування.
2. Розміститися, розташуватися на великій площі або протягом тривалого часу (про простір, явище тощо).
3. Розслабити тіло, зробити рухи для зняття напруги в м’язах (часто після сну або тривалої нерухомості).
4. Розтягнутися у часі, тривати надто довго (про подію, процес).
5. Розсіятися, розпорошитися (про хмари, туман тощо).
1. Дія за значенням дієслова “обхлюпувати” — обпльовування, оббризкування рідиною (звичайно водою) з характерним звуком “хлюп”.
2. Рідкісне, застаріле значення: обмивання, обполіскування чогось у воді.
1. Який був подрібнений, роздавлений у ступі або подібним способом до стану порошку, крихтої маси.
2. (Переносно) Надзвичайно втомлений, знесилений, розбитий; такий, що не має сил.
1. Розбризкувати, обплескувати рідиною (переважно брудною або липкою), покривати краплями вологи, бруду тощо.
2. Перен. Обливати, оточувати (про повітря, світло, запах тощо).
Процес дії за значенням дієслова “розтолочувати” — подрібнення твердих речовин у ступі або подібним способом на дрібні частини, часто до стану порошку.
Результат такої дії — розтолочена, подрібнена маса чогось.
1. (про рідину) Розливатися, розбризкуватися, потрапляючи на щось або когось; обпльовувати рідиною.
2. (перен., розм.) Ставати об’єктом надмірних, нав’язливих виявів пестощів, уваги, захоплення тощо.
1. Який має великий досвід, обізнаний у життєвих справах, спритний, вправний; що вміє поводитися з людьми або в певних ситуаціях.
2. Який отримав широке визнання, популярність; улюблений, шанований (про людину).
3. Застаріле: який обійшов, подолав велику відстань; мандрований, походжений.
1. Дія за значенням дієслова “обходити” — рух навколо чогось, подолання шляху, що огинає певний об’єкт або перешкоду.
2. Управління, поводження з кимось або чимось; сукупність дій, спрямованих на обслуговування та підтримання функціонування механізмів, систем, техніки.
3. У логістиці та виробництві — процес переміщення матеріалів, вантажів або інформації, що супроводжує основні операції.