• обханючуватися

    Обханючуватися — діалектне дієслово, що означає старанно, ретельно обробляти, обха́нювати щось, а також довго, копітко займатися чимось, обтру́жуватися.

  • обхаркати

    1. (розм.) Оббризкати, обплювати харкотинами.

    2. (перен., груб.) Різко та зневажливо відгукнутися про когось або щось, облити брудом, обляпати.

  • розтягнення

    1. Дія за значенням дієслова “розтягати” або “розтягти”; процес збільшення довжини, ширини або об’єму чогось шляхом прикладання сили, що часто призводить до деформації.

    2. Результат такої дії; стан розтягнутої речовини, тканини, м’яза тощо.

    3. У медицині та спорті — пошкодження (частковий розрив) зв’язок, сухожиль або м’язових волокон внаслідок надмірного навантаження або незграбного руху.

    4. У фізиці — вид деформації тіла, при якому збільшується відстань між його частинками під дією сил, що діють уздовж осі тіла (протилежне до стиснення).

    5. У фонетиці — навмисне або помилкове подовження тривалості звуку, складу або паузи в мовленні.

    6. У техніці — процес або спосіб обробки матеріалів (наприклад, металу) шляхом подовження їх форми без розриву.

  • обхаркатися

    1. (розм.) Відхаркати слиз, мокроту, відчувши полегшення в диханні після кашлю.

    2. (перен., розм.) Вийти з неприємного, скрутного становища; подолати труднощі, пережити небезпеку.

  • розтягнути

    1. Збільшити довжину або ширину чогось, надаючи більших розмірів, часто шляхом прикладання сили; витягнути, розширити.

    2. Розмістити, розташувати на більшій площі або протягом більшого проміжку часу; подовжити, розподілити.

    3. Ослабити, зменшити напругу або щільність чогось, зробити менш інтенсивним.

    4. У спорті та медицині — пошкодити (зв’язки, м’язи) різким або надмірним напруженням.

    5. Розбавити, додавши рідини або інших компонентів, зробити менш насиченим, концентрованим.

  • обхаркувати

    Обхаркувати — грубо, зневажливо висловлюватися про когось або щось, обливати брудом, обмовляти.

  • розтягнутий

    1. Який має збільшені розміри або об’єм унаслідок розтягування; витягнутий, подовжений.

    2. Про звук, слово, склад: який вимовляється повільніше, з більшою тривалістю, ніж зазвичай.

    3. Про проміжок часу: який триває довше, ніж очікувалося або ніж є доцільним; затягнутий.

    4. У математиці, геометрії: такий, що має один вимір (наприклад, довжину) значно більший за інші.

  • обхаркуватися

    1. (розм., груб.) Відчувати сильну нудоту з наступним блюванням, особливо внаслідок сп’яніння або отруєння.

    2. (перен., розм., груб.) Потрапити у дуже неприємну, ганебну ситуацію; зазнати повної невдачі, осоромитися.

  • розтягнутися

    1. Збільшити свою довжину або ширину під дією сили, що тягне; стати подовженим, ширшим.

    2. Розташуватися, розміститися на значній відстані або площі; зайняти простір.

    3. Тривати протягом довгого часу; зайняти більше часу, ніж очікувалося.

    4. Розслабити м’язи, суглоби, зробивши рухи, що випрямляють тіло (часто після сну або тривалої незручної позиції).

    5. Втратити пружність, еластичність, стати в’ялим, млявим (перен.).

  • обхаючити

    Обхаючити — ужити всіх можливих засобів, щоб переконати когось, схилити на свій бік, часто шляхом настирних прохань, умовлянь або обіцянок.