1. Який зазнав дії роздавити, роздавлювати; стиснутий, розплющений, розтрощений з великою силою.
2. Переносно: пригнічений, знесилений важкими переживаннями, почуттям безнадії або великим горем.
роздавлений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не сидівши ніколи в тюрмі і опинившись у ній, він був морально роздавлений уже тим, що до тюрми потрапив, але на тім би й кінчилося, він посурів би трохи та й усе, коли б не ті дівчата. І от ті дівчата заспівали пісні… Вони співали ту пісню, яку старий Чумак чув мільйон разів і не звертав на неї ніколи ніякої уваги.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |