розтолочений

[roztolot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який був подрібнений, роздавлений у ступі або подібним способом до стану порошку, крихтої маси.

  2. (Переносно) Надзвичайно втомлений, знесилений, розбитий; такий, що не має сил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтолочений, р. розтолоченого, д. розтолоченому, з. розтолоченого, о. розтолоченим, м. розтолоченім

Більше записів