1. (про рослини) Покриватися зав’язями, зародками плодів, початковими стадіями розвитку плодів або насіння.
2. (переносно, рідко) Оточувати себе чимось, оповиватися (наприклад, думками, спогадами, атмосферою).
Словник Української Мови
1. (про рослини) Покриватися зав’язями, зародками плодів, початковими стадіями розвитку плодів або насіння.
2. (переносно, рідко) Оточувати себе чимось, оповиватися (наприклад, думками, спогадами, атмосферою).
Рибаков — українське прізвище, утворене від назви заняття «рибак».
Рибаков — поширене прізвище російського походження (Рыбаков), що в українському середовищі часто вживається в оригінальному написанні або в адаптованій формі «Рибаків»/«Рибаков».
Рибаков — відомий російський радянський археолог та історик, автор фундаментальних праць з історії слов’ян та Давньої Русі (наприклад, Борис Олександрович Рибаков, 1908—2001).
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Овідій за допомогою патронімічного суфікса -івна, що вказує на батькові зв’язки (дочка Овідія).
1. Займатися рибальством, ловити рибу.
2. (У переносному значенні) Намагатися щось дізнатися, вивідати, витягти інформацію (часто з прихованим наміром).
1. (Публій Овідій Назон) Давньоримський поет класичної епохи (43 р. до н.е. – 17/18 р. н.е.), автор епічних та ліричних творів («Метаморфози», «Наука кохання», «Скорботи»), відомий майстерністю в описі любовних переживань та міфологічних перетворень.
2. (Перен., рідко) Людина, яка пише про кохання, закоханий; лірик.
1. (діал.) Займатися рибальством, ловити рибу.
2. (перен., діал.) Намагатися щось здобути, домагатися чогось, часто з відтінком вичікування або хитрого вивідування.
Овідійович — українське прізвище, утворене від імені Овідій (варіант імені Овідій) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження від батька на ім’я Овідій (син Овідія).