Древослів

Словник Української Мови

  • рибалчин

    1. Належний рибалці, властивий рибалці; стосовний до рибалки.

    2. Присвячений рибалкам, пов’язаний з їхнім життям, працею або побутом.

  • овіювати

    1. Обвивати, огортати щось з усіх боків, повністю покривати (часто про повітряні потоки, запахи, світло тощо).

    2. Перен. Оточувати, наповнювати собою (про почуття, атмосферу, стан).

    3. Заст. Обмахувати, обвівати (наприклад, віялом).

  • рибалчити

    1. Займатися рибальством, ловити рибу.

    2. Проводити час на риболовлі як відпочинок або хобі.

  • овіюватися

    1. (про рослини) покриватися овіями — частинами квітки, що оточують тичинки та маточку.

    2. (перен., книжн.) оповиватися, огортатися чимось (наприклад, таємницею, туманом, мовчанням).

  • рибалчитися

    1. Займатися рибальством, ловити рибу.

    2. (переносно) Намагатися здобути, отримати щось, використовуючи спритність, вичікування або хитрість.

  • овіяний

    Овіяний (від дієслова “овівати”) — такий, що оповитий, оточений чимось (зазвичай повітряними потоками, запахами, почуттями тощо).

    У переносному значенні — сповнений, просякнутий певними відчуттями, атмосферою, ідеями (наприклад, овіяний легендою, таємницею).

  • рибалчиха

    1. Жінка, яка професійно займається рибальством; рибалка жіночої статі.

    2. Жінка або дівчина, яка рибалить аматорськи, для власного задоволення чи потреби.

    3. Розм. Дружина рибалки.

  • овіяність

    Овіяність — властивість рослин, яка характеризується наявністю, кількістю та розташуванням насінних зачатків (апікусів) у зав’язі квітки.

  • рибальня

    1. Місце, де ловлять рибу; риболовна ділянка водойми, рибне господарство.

    2. Застаріла назва рибальського селища або окремої місцевості, пов’язаної з рибним промислом (часто зустрічається в назвах історичних районів міст, наприклад, у Києві).

    3. Приміщення або споруда для зберігання рибальського спорядження (човнів, сітей тощо).

  • овіяти

    1. Обвіяти, обдути повітрям, вітром; охопити, обійняти (про повітря, вітер, холод, тепло тощо).

    2. Перен. Охопити, сповнити (про почуття, відчуття, стан).

    3. Застаріле та поетичне. Обійняти, охопити з усіх боків; оповити.