1. Обвіяти, обдути повітрям, вітром; охопити, обійняти (про повітря, вітер, холод, тепло тощо).
2. Перен. Охопити, сповнити (про почуття, відчуття, стан).
3. Застаріле та поетичне. Обійняти, охопити з усіх боків; оповити.
Словник Української Мови
Буква
1. Обвіяти, обдути повітрям, вітром; охопити, обійняти (про повітря, вітер, холод, тепло тощо).
2. Перен. Охопити, сповнити (про почуття, відчуття, стан).
3. Застаріле та поетичне. Обійняти, охопити з усіх боків; оповити.
Відсутні