Значення
-
(Публій Овідій Назон) Давньоримський поет класичної епохи (43 р. до н.е. – 17/18 р. н.е.), автор епічних та ліричних творів («Метаморфози», «Наука кохання», «Скорботи»), відомий майстерністю в описі любовних переживань та міфологічних перетворень.
-
(Перен., рідко) Людина, яка пише про кохання, закоханий; лірик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. овідій, р. овідія, д. овідієві, з. овідія, о. овідієм, м. овідієві, к. овідію