Оверкійович — прізвище українського походження, утворене від імені Оверкій (варіант церковного імені Оверкій) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на ім’я батька (син Оверкія).
-
ржевський
1. Стосовний до міста Ржев (Росія), пов’язаний із ним або з його жителями.
2. Стосовний до низки історичних подій, пов’язаних із містом Ржев, зокрема до запеклих і тривалих битв періоду Другої світової війни (Ржевська битва).
3. У складі стійких виразів, прізвищ або назв: що походить, бере початок із міста Ржев або Ржевського району (напр., Ржевська ікона Божої Матері).
-
оверкіль
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.
2. (рідко) Топонім, що може вживатися для позначення історичної місцевості або колишнього населеного пункту в Україні.
-
ржучи
1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “ржати”, що означає видавати характерний голосовий звук, подібний до “і-го-го”, який властивий коневі.
2. Переносно — голосно, нестримано сміятися, видаючи різкі, спалахові звуки, схожі на коняче іржання.
-
овіай
1. (мистецтво) Стилізоване зображення яйця або овалу, часто прикрашене орнаментом, що використовується в архітектурі, різьбленні, живопису як декоративний елемент.
2. (історія, архітектура) Декоративний мотив у вигляді овального медальйона з написом або зображенням всередині, характерний для мистецтва Ренесансу та бароко.
-
риба
Холоднокровна водна хребетна тварина класу Pisces, що дихає зябрами, має плавці та покрита лускою (або її похідними).
М’ясо такої тварини, що вживається в їжу.
Перен. про людину, яка відрізняється байдужістю, беземоційністю, млявістю.
Назва сузір’я та знака зодіаку в астрології.
-
овівання
1. Дія за значенням дієслова “овівати” — обвівати, обдувати повітрям, вітром; огортання повітряним потоком.
2. (у техніці) Процес обдування, обтікання повітрям або іншим газом поверхні тіла, конструкції, приладу з метою охолодження, висушування чи проведення аеродинамічних випробувань.
3. (переносно) Розповсюдження, поширення чогось (наприклад, думок, почуттів, настроїв) серед людей, у суспільстві.
-
риба-кит
1. У народній творчості та міфології — фантастична істота гігантських розмірів, що уособлює могутність водної стихії; часто згадується в казках, легендах та замовляннях як опора світу або істота, на спині якої тримається земля.
2. У переносному значенні — про людину або явище надзвичайно великих масштабів, значення або впливу в певній сфері.
3. У біології (застаріле або розмовне) — китові акули або інші найбільші риби (наприклад, сонце-риба), а також самий кит, якого в народі через його рибоподібну зовнішність і середовище існування історично помилково відносили до риб.