Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «дути»; обвівати потоком повітря, вітру.
2. Обвівати холодним повітрям, викликаючи відчуття холоду; охолоджувати.
3. Перен. Швидко пересуватися повз кого- або чогось, минати (про вітер, повітряний потік).
4. Техн. Піддавати дії потоку газу або повітря з певною метою (наприклад, для охолодження, просушування, очищення).
Приклад 1:
Коли ж після бою, мокрий, важкий, обліплений пилом, Тиміш разом з козаками падав на землю відпочивати, вихорець непомітно для всіх з’являвсь біля лиця Тимоша й починав його обвихрувати-обдувати. А коли хто з козаків і помічав вихорця, то думав, що це від вогнища синій димок або ж степова синя мальва… Тепер вихорець біг поруч із Тимошем на його, Тимошеві, чати — господар сховається на бугрі в ковилі, а недалеко й вихорець приляже в порожнім жайворонковім гнізді або ж у прохолодній заячій ямці.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”