риба

[rɪbɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Холоднокровна водна хребетна тварина класу Pisces, що дихає зябрами, має плавці та покрита лускою (або її похідними).

  2. М’ясо такої тварини, що вживається в їжу.

  3. Перен. про людину, яка відрізняється байдужістю, беземоційністю, млявістю.

  4. Назва сузір’я та знака зодіаку в астрології.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. риба, р. риби, д. рибі, з. рибу, о. рибою, м. рибі, к. рибо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘риба’ походить від праслов’янського *ryba, яке, ймовірно, пов’язане з дієсловом *ryti (рити, копати) через уявлення про рибу, що риє ґрунт або пісок. Це спільне для багатьох слов’янських мов: російське ‘рыба’, польське ‘ryba’, чеське ‘ryba’ тощо. Таким чином, назва риби вказує на її звичку ритися в дні водойм.
Споріднені слова:плавник, луска, зябра

Більше записів