зябра

Органи дихання у риб та деяких інших водних тварин, що мають вигляд пластинчастих утворів по обидва боки голови та призначені для засвоєння кисню з води.

Розмовна назва бокової частини голови людини, щоки або щелепи (зазвича у множині: “зябра”).

У техніці — ребра, пластини або перетинки на поверхні різних деталей, призначені для збільшення площі теплообміну (наприклад, у радіаторах, двигунах).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та ні., що тут везти., одну ніч.. їх привозять ще живими фургоном вночі.. Усе ніби сходиться., ще яскраві червоні пірця., зябра., витончені меандри іскристої луски.. А як вона сюди заблу кала?.. Висока., виходить із затінку свого палахкого.. яро-червоного шатра., покусані до крові уста., егейські очі., якась подоба корсетки з тунікою., стягнута шнурівкою у стані і на грудях., і на лопатках., мідні брязкальця на запястях.. Я опустив очі, коли простягнула мені кілька молодих пеленгасів.. і торкнувся її рук и., нігті з манікюром небаченого кольору., якісь рідкісні відтінки перламутру., і так нераз бувало.. Ну а що сьогодні у вас нового?..
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник () |