Древослів

Словник Української Мови

  • омелянович

    Омелянович — українське прізвище, що походить від імені Омелян.

    Омелянович — українське по батькові, утворене від імені Омелян (варіант чоловічого імені Еміліан).

    «Омелянович» — історичне прізвисько гетьмана Війська Запорозького Івана Сірка (бл. 1610–1680), яке він отримав від по батькові свого батька.

  • ріденький

    1. (до рідний) Який викликає почуття ніжності, любові, близькості; дорогий, милий.

    2. (до рідкий) Який має невелику густину, негустий; також про волосся, рослинність тощо — негустий, розріджений.

  • омивати

    1. Обмивати водою або іншою рідиною, змочувати щось з усіх боків або з поверхні.

    2. Те саме, що обмивати — уникати чогось, не торкатися якоїсь теми чи проблеми.

    3. Розм. Про почуття, що охоплює когось (часто — раптово або інтенсивно).

  • ріденько

    1. Прислівник до прикметника “рідкий” у значенні “негусто”, “з невеликою щільністю розташування однорідних предметів або явищ”.

    2. Уживається для позначення низької частоти повторення дії або події; нечасто, зрідка.

  • омиватися

    1. Мити себе, обмивати водою частини тіла або все тіло з метою очищення.

    2. Перен. Очищатися від чогось негативного, звільнятися від провини, гріха тощо (часто у вислові «омиватися слізьми»).

    3. Про воду, рідину: обтікати, оточувати що-небудь з боків, змивати з поверхні.

  • рідкозубий

    1. Який має рідкі зуби, великі проміжки між зубами (про людину або тварину).

    2. У складі ботанічних назв: що має рідко розташовані зубці, зубчики (на листі, пелюстках тощо).

  • омизливий

    Омизливий (від діалектного «мизлити» — мокнути, підмокати) — який легко набирає вологу, стає мокрим, сирим; вологісний, мокрий, сирий (про ґрунт, землю, дорогу тощо).

  • рідкозубість

    Рідкозубість — стоматологічний дефект, патологічний стан зубного ряду, що характеризується надмірно великими проміжками (щілинами) між зубами, які виникають через неповний набір зубів, їхню аномально малу величину або надмірно розвинену щелепу.

  • омизливість

    Омизливість — властивість за значенням прикметника “омизливий”; здатність викликати огиду, відразу, фізичну чи моральну неприязнь.

  • рідкокристалічний

    1. (про речовину, матеріал) Який має структуру, що складається з дрібних, часто невпорядкованих кристалів або містить кристалічну фазу в невеликій кількості, зазвичай у поєднанні з аморфною.

    2. (про дисплей, екран) Пов’язаний з технологією рідких кристалів, що використовує властивості певних органічних речовин змінювати оптичні характеристики під впливом електричного поля; призначений для відображення інформації за такою технологією.