Омизливий (від діалектного «мизлити» — мокнути, підмокати) — який легко набирає вологу, стає мокрим, сирим; вологісний, мокрий, сирий (про ґрунт, землю, дорогу тощо).
омизливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Омизливий (від діалектного «мизлити» — мокнути, підмокати) — який легко набирає вологу, стає мокрим, сирим; вологісний, мокрий, сирий (про ґрунт, землю, дорогу тощо).
Відсутні