Древослів

Словник Української Мови

  • омела

    1. Вічнозелена паразитична рослина родини омелових (Viscum album) з гілками, що розгалужуються вилчасто, з дрібними листками та білими ягодами, яка росте на гілках дерев.

    2. Народна назва інших паразитичних або напівпаразитичних рослин, зокрема з роду Loranthus (омела біла, омела окрайчена).

    3. У переносному значенні — про щось, що причепилося, тримається когось або чогось, живить чужими силами, на зразок цієї рослини.

  • рівнятися

    1. Бути рівним, однаковим за якоюсь ознакою (розміром, кількістю, рівнем тощо); дорівнювати комусь, чомусь.

    2. Намагатися досягти того самого рівня, якості, що й хтось інший; брати когось за зразок, наслідувати когось.

    3. (у математиці) Бути рівним за числовою величиною; мати однакове значення.

    4. (рідк.) Робити рівним, зрівнювати (зазвичай у спеціальних термінах, наприклад, “рівнятися під лінійку”).

  • омелга

    Омелга — власна назва річки в Україні, лівої притоки Ворскли, що протікає територією Сумської області.

  • рівчак

    1. Невеликий рів, неглибока канава для відведення води, часто з пологими схилами.

    2. (у геоморфології) Видовжена неглибока западина на поверхні землі, звичайно з пологими схилами, що утворюється в результаті лінійної ерозії.

    3. (у біології) Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), звичайно з жовтими квітками, що часто ростуть уздовж доріг, на узбіччях, у ярах; близький до роду полину.

  • омелові

    Омелові — родина вічнозелених напівпаразитичних кущів або трав’янистих рослин порядку санталоцвітих, до якої належать, зокрема, рід омела (Viscum).

    Омелові — розмовна назва рослин роду омела, що утворюється за аналогією до форм множини інших назв рослин (наприклад, “макові”, “волошки”).

  • рівчаковий

    1. Стосовний до Рівчака, пов’язаний з ним (зазвичай про геологічну формацію, відкладення).

    2. Утворений у Рівчаку, характерний для відкладень Рівчанської світи (геологічний термін).

  • рівчакуватий

    1. (Про місцевість, поверхню) Такий, що має багато неглибоких рівчаків, вимоїн; борознистий, виразкуватий.

    2. (Перен., розм. про обличчя, шкіру) Покритий зморшками, складками або шрамами, що нагадують рівчаки.

  • омельківна

    Омельківна — жіноче прізвище українського походження, утворене від чоловічого імені Омелько (варіант імені Омелян).

  • рівчакуватість

    1. (геоморфологія) Наявність численних рівчаків — невеликих лінійних знижень на поверхні ґрунту, що утворюються в результаті ерозійних процесів, здебільшого тимчасовими водними потоками; характерна ознака рельєфу зі змитими ґрунтами.

    2. (переносне) Властивість чогось мати вигляд, форму або структуру, що нагадує мережу рівчаків; смугастість, борозенчастий характер поверхні.

  • омелько

    1. Розмовне зменшувально-пестливе прізвисько або ім’я для чоловіка на ім’я Омелян.

    2. (переносно, ірон.) Про простодушну, наївну або незграбну людину (за аналогією з літературним персонажем).

    3. (орнітол., діал.) Народна назва деяких птахів родини синицевих, зокрема синиці великої (Parus major).