Словник Української Мови
1. Стосовний до двірця (палацу), що належить до двірця або призначений для нього.
2. Стосовний до великої залізничної станції, що обслуговує пасажирів далекого сполучення та має розвинену інфраструктуру (наприклад, Київ-Пасажирський, Львів-Двірцевий).
1. Скорочене позначення кваліфікаційного атестаційного іспиту, що проводиться для оцінки професійних знань та навичок у певній галузі, зокрема у сфері фінансів, права або аудиту.
2. У мові ІТ-фахівців — скорочене позначення кваліфікаційних вимог (qualifications), що описують необхідні навички, досвід або рівень знань для певної посади або проекту.
Квакшеві — родина безхвостих земноводних ряду безхвостих (Anura), до якої належать дереваниці, що характеризуються здебільшого стрибаючим способом пересування, розвиненими задніми кінцівками та часто наявністю дисків-присосок на пальцях для лазання. Типовим представником є квакша звичайна (Hyla arborea).
1. Стосовний до княжого, королівського, царського або імператорського двору, пов’язаний з ним; придворний.
2. Стосовний до маєтку, садиби, селянського двору або до господарських будівель при ньому; дворовий.
1. Який стосується квакш (родини земноводних родини квакшових), властивий їм або характерний для них.
2. Який належить квакші, походить від неї або з нею пов’язаний.
1. Стосовний до двірника, властивий двірнику; призначений для двірника.
2. Стосовний до Двірницького (наприклад, як прізвища ато топоніма), пов’язаний із ним.
1. Невелика деревна жаба родини квакшевих, що має здатність змінювати забарвлення шкіри та має розвинені присоски на кінцівках для пересування по вертикальних поверхнях; поширена у вологих лісах (лат. Hyla).
2. Рід земноводних родини квакшевих, до якого належать вищеописані жаби (лат. Hyla).
3. Розмовна назва деяких видів жаб, які гучно квакають.
1. (розм.) Різко впасти, ударитися об щось тверде, зазвичай з характерним звуком удару.
2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалитися у справі, потерпіти фіаско.
Власна назва, що походить від прізвища Двірницький, та вживається у словосполученні “двірницька вода” для позначення мінеральної води, видобутої з джерела в селі Двірниччя (Івано-Франківська область).