Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до двірця (палацу), що належить до двірця або призначений для нього.
2. Стосовний до великої залізничної станції, що обслуговує пасажирів далекого сполучення та має розвинену інфраструктуру (наприклад, Київ-Пасажирський, Львів-Двірцевий).
Приклад 1:
У 630 р. до н. е. в Ассирії відбувся двірцевий переворот. Царський трон перейшов до сина Ашшурбанапала — Ашшур-етель-ілані.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”